Іван Возний - Ой, як небо плаче

Ой, як небо плаче, плаче літній дощ.
Обніму коханну і полонить дрож.
Ой, як небо плаче, з вітром йшли привіт.
Десь у ріднім Львові дощ пригорне її.

Кличу своє сонце знов на чужині.
Сумно, як ніколи та ідуть дощі.
Незнайомі очі, люди та не ті,
Як додому хочу у своїй краї.