Це Олег - Мила, не плач

Мила, ну хто тобі сказав,
Що він найкращий із людей?
Мокрий асфальт, пустий вокзал,
Нове ім’я у твій музей.

Промінь проб’ється крізь туман,
Твоє залишиться твоїм.
Все, що було — не про любов…

Ти так вірила його пустим словам,
Які він тобі солодко насипав.
«Я з тобою у вогонь, ти лише моя,
Моя до кінця».

Час пройшов — він на тусах, а ти сама.
Від цієї брехні вже болить голова.
Ти до нього крок, а він — два назад,
Знову в сльозах…