SVIT – Південна

Запитаєш звідки я
Де колоссям проросла
Де своє залишила
Серце давно

Я плачу дощами
Над рідними степами
Зникаю туманом
Понад Дніпром

І південним сонцем я
Тебе ніжно поцілую
Де Чорне, Азовське
Мої моря

І південним вітром я
За тобою так сумую
Де Чорне, Азовське
Твої моря

У полоні самоти
Памʼятатиму завжди
Запах квітів і роси
За моїм вікном

Я плачу дощами
Над рідними степами
Розтану туманом
Понад Дніпром