Гаррі Шульц - Проспект Свободи

Проїбали війну, го вип’ємо в пам’ять
Не соромся, вилазь ізвідти давай, маємо ще хвилин п’ять
Вони не зайдуть в парадний, я залишив там під завалами
Їм розтягу, останній акорд, так би мовити, на ніч
Давай наливай, а я кину на Ратушу оком
Лий блять на повну, поки вона стоїть ще нівроку
Он там на балконі, бачиш ту вирву у груді бетону? колись там було вікно
Колись я приймав у мера там допомогу і віз своїм на фронт
За твоє здоров’я, якщо стянеш, до ранку воно знадобиться
Чи за прощення Бога, бо краще полону лезом під вилицю
За монотонний хор Гарнізонного Храму, де зранку підіймуть шибениці
Для тих, хто стояв і ті самі для тих, хто шукав мир в їх лиці
Так темно, та не видалити пам’ять колись було тут знамено Лева
Людей-манекенів у кафе колисали співами гітари під нашим липовим деревом
Моя велика сім’я тепер мертва, на місцині вибитих очей – тепер пекло
Мій сад горить під ґоспел Спотіфаю з рускими треками
Де ж у серці кратера віднайти світло
Якщо кожен зі фарватерів сюди привів
Коли ж саме братство, міць, любов і гарт ми відлили на слоти
Піддавши сорому рабства проспект Свободи
Коли висітимуть зрадники на мостах
Коли страх відкриє браму, щоб пирував супостат
Коли паросток правди потопиться у крові страт
Лише я завию в памʼять за тими, хто тут стояв
Ти чуєш, за отими стінами, там їх тіла
Як пластилін розкатують, дроблять кості у прах
Від старців до немовлят, від вигнанців і аж до шляхти
Їх молитви без регламенту, Господь десь на антракті роками
Грають, невпинно струни руїни й геноциду
Ллють в некрополі вина, рвучи народ мій до атомів
Глядачів з Заходу непокоїть фото домовини
Поспівчувають, як Польщі в 39-му
Гей, не спи, вони підіймаються сходами дому нашого
Поверхами чути баритону відлуння, чути кашель, не підуть, аж допоки не поляжем
Не забудь, покоління нескорених буде бачити - душі поневолених рабів або дух
Як зустрічатимеш їх тут, боєм чи плачем, друже?
Проїбали війну, але залишили памʼять
Між київстонером і тцк свідомо ти вирішив битись з останніми
Давай наливай і замовчи тост, вони уже близько
Цей форпост, як і Покровськ вбили російською
Коли висітимуть зрадники на мостах
Коли страх відкриє браму, щоб пирував супостат
Коли паросток правди потопиться у крові страт
Лише я завию в памʼять за тими, хто тут стояв