badactress - вірити в людей

Світ чорно-білий, а мені все фіолетово
Поки мій коханий докурює сигарету
Я ніколи не одна в пошуках самобутності
Треба досягнути дна, аби відштовхнутися

Ти не йо-йо, тоді чому себе накручуєш?
Захищаєш свою шкуру, весь обріс колючками
Кусаєш перехожих як собака вулична
І не хочеш визнавати те що неминуче

Ай
Не довіряти нікому, ні це не мій стиль
Спати нервово з відкритим оком - це не мій стиль
Ти так певен, що навколо повно мудаків злих

Так не будь одним з них, одним з них
Кожен сам собі кує свою долю - це база, грунт
Але молотом з тривоги і болю не зкуєш суть, ага
Життя прожити - це не поле перейти,
Але що посадити в своєму полі - вирішуєш ти

Ніч була страшна, але скоро настане день
Після сильного дощу завжди виходить сонце
Ти шукаєш привід знову вірити в людей,
А я його знаходжу на кожнім своєму кро-ці