Галина Британ - Там, де закінчується осінь

На тихому, безлюдному пероні
Стояли дві закохані душі.
Стиснувши найцінніші дві долоні,
Він відпускав, він відпускав її,

А серце, серце, серце голосило
Не їдь, без тебе зникну, пропаду"
Вона так тихо-тихо шепотіла
Люблю тебе, люблю, люблю, люблю

Там, де закінчується осінь,
Чекатиму тебе, серце моє тобою досі.
Живе, живе, живе
Там де закінчується осінь
Зникають всі мости
Та аромат твого волосся
У пам'яті завжди.