Артем Лоік - Арка дружби народів

Ніч кинджалами нас накрива,
ріже жалом мої два крила,
юність вкрала у нас ця крива-
ва дорога як місяць крива!

Салютую Хорону з ріки,
втратив крила, та є дві руки!
І не знаю, ще рік чи роки
залишились, є набої — знайдуться рядки!

Знову рими саме ці
відбираю педантично, бо писати — самоціль!
Де у США одні герої, — тільки з «Marvel» і «DC »,
і де Арка «Дружби народів» — це «ARка» у руці!

Де у броніку на Сході в танку їде наша воля,
а в тилу у мерседесі тихо їде наша зрада!
І не знаю, чи насправді залишилася живою
наша багаторазово ґвалтована гола правда!