Kryzhana - Сірники

Ми — сірники! Ховались в тісній коробці.
Живемо, сміємось, збираєм зубці.
Та хтось тягне руку, вибір зробили,
І ось я лечу до своєї могили.

І може, той дим, що летить в небеса,
Це моя душа, остання краса.
А може й не було життя простого?
І ми народились для спалаху цього?

Ми зникнемо, й світ не помітить біди,
Лиш попіл розвіється знову в нікуди.