Запросила долю на побачення - Тік ток

Запросила долю на побачення,
Під вербою, де шумить ріка.
Принесла вона мені пробачення,
Що не завжди доброю була.
Налила у чашку трішки світла,
І поставила я долі два бокали
Хай розкаже все про наші літа,
Чом у гості довго щастя не впускала.

Ми сміялись разом, потім плакали,
Мрії шили з клаптиків весни.
Сльози із очей в обох нас капали,
Ми любов зуміли вберегти.
Запросила долю без образи,
Без докорів і без запитань.
І впізнала я її відразу,
Хоч і бідно вдягнена була, на жаль.