Олексій Горбунов - Ніч така місячна

Ніч яка місячна, зоряна, ясная!
Видно, хоч голки збирай.
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай.

Сядемо вкупочці ми під калиною
І над панами я пан!
Глянь, моя рибонько, – срібною хвилею
Стелиться в полі туман.