Олег Гаврилюк - Вустами

Дощі осінні омивають скло.
Сумні чомусь складаються вірші…
Так хочеться зануритись в тепло
Твоєї необ’ємної душі…

Вустами запалить твої вуста!
Руками твою сукню розірвати…
Чи я не той, чи, може, ти не та?
Аби зустрітись − не знайдемо дати…