BANDURAP UA - Гуп-гуп-гуп (Бог Війни)

Тихо в степу, вітер колише ковилу.
Пращури дивляться з неба, дають мені силу.
В моїх руках не шабля, не спис, не рушниця.
В моїх руках грім і блискавки спиця.

Я не характерник, та знаю закляття,
Координати – це руни, це віри багаття.
Мій «сокіл» у небі – це око Роду,
Бачить усю нечисть, що пре сюди зі сходу.

Креслю на планшеті вогняні дороги,
Щоб згинули в пеклі ворожі наброди.
Не сію я жито, не ораю лани,
Та мої подарунки – це сталеві лини.

Вони летять в тишу, розривають туман,
Привіт для ординців, для тебе, Іван.
Кожен постріл – це слово, це праведний гнів,
За діда-прадіда, за тисячі снів.

Гуп-гуп-гуп! – гуляє сталь. Бог війни, та серце – козака.
Гуп-гуп-гуп! – летить в печаль, з мого ствола рука.
Моя кобза залізна співає баси,
Ворогам на кістках замість ранкової роси.