Transportna - Азовське море

Чорний берег,
Вже не той пісок.
Азовське море
Ніч – лиш холодний поклик,
Гаряче було колись,
А тепер лиш біль.
Тихо стискає скронь.

Дзвін металевий,
Ріже сон.
Він кличе: назад!
Де лагідний світанок був...

Азовське море, наш спогад і біль!
Твій сміх і твої сльози, крізь руїни і тлін.
Зметені стіни, лиш копоть і гар,
Сірий обрій – наш орієнтир.
Ми жили тобою, чекали весни!
Надія ще тліє, крізь темні дні.