Zlata Ognevich - Клянусь

Як колись ти відкриваєш мені двері
Як колись я тобі у постіль каву
Як колись ти зранку пишеш на папері:
Я скоро буду, і я тебе кохаю

Клянусь, що буду з тобою
І, щоб не сталося, я залишусь
Клянусь, що навіть у скруті
Нізащо не відвернусь
Клянусь, як би доля не била
Боротимусь, як борешся ти
Клянусь, що кожну з доріг
Я готова хоч по краю пройти