Женя Галич - Погляд

Місто втомилось чекати тебе, як і я,
Ліхтарі вже навчились шепотіти імʼя.
Твої кроки живуть в підʼїздах і парках —
Ти єдине, для чого тут жити варто.

Сигаретний дим — як твій голос в мені,
Трамвайні колії — як пульс на війні.
Я давно не герой, а простий перехожий,
Та без тебе один більше жити не можу.

Твій погляд — дорожчий за все,
Тільки він має сенс.
Твій погляд — дорожчий за все,
Тільки він має сенс.

Сумую, мов скеля, що втратила море,
Без тебе — без сил, без тебе — я хворий.
Тінь обіймає порожню постіль,
Без тебе мій ранок — як вирок, як біль.