kryzhana - Темні часи

Сонце падає вниз, як підбитий птах,
Місто тримає нас в будинках, як у клітках.
Таймер цокає в скронях: біжи, біжи!
Безпечні маршрути по пам'яті зв’яжи.

Бо рівно опівночі на звичних стежках,
Закриваються двері, відкривається шлях
У дивний світ, де повітря — отрута,
І світло розпнула темрява люта.

Той, хто не встиг зачинити замок,
Хто не встиг зробити рятівний крок
Тіні вкрали його, він — здобич пітьми.
Ще одна жертва на рахунку зими.

Комендантська година — межа світів.
Вулиця повна голодних ротів.
Тіні виходять із чорних дворів,
Полюють на тих, хто втекти не зумів.