Роман Тафійчук - Де смереки стрункі

Де смереки стрункі, кришталева водиця,
Де гуцульські плаї – тут ночами не спиться.
Де трембіта співа, а то й жалісно плаче,
Там блукає любов у розлуці, одначе

Тут згадаєш усе,що до серця припало,
І кохання моє, що любов'ю не стало.
Тут і щастя на двох було нами зігріто,
А у травах пісні дарувало нам літо.

Вже відбігли роки, долю вмито сльозою,
Коли стрінемось ми –обійдеш стороною!
Вже про нашу любов солов'ї відспівали!..
Тут згадаєш усе, що до серця припало
І кохання моє, що любов'ю не стало...