Олександр Прохоров - Коли іде дощ

Що робити, коли іде дощ,
І чомусь губляться слова?
Телефон теж мовчить, тож —
Привід є сісти біля вікна.

Краплі рвуться у дім, проте —
Лише втомлений слід на склі.
Відкидаю думки про сумне
Та ще б мати очі сухі.

Він знав, що з нею все світліше,
Вона — що він вернеться знов.
І дотик, що без слів — ясніше.
І парасолька хоч одна на двох...