Олександр Вернигора - Осіння ніч

Так тихо плаче, знов осіння ніч,
Дощами вона сльози проливає.
А я торкнутись хочу твоїх пліч,
І серденько давно тебе кохає.

Кохана, кохана, кохана,
Ти ніжна така і бажана.
Цілую твої мила руки,
Не буде ні сліз, ні розлуки.