Олександр Закшевський - Осінь (Jazz Edition)

А дощі барабанять у скло,
Літо наше, нажаль, відцвіло.
Пожовтіла трава, як порожні слова,
І розлука вступила в права.
Стало зимно від того в душі,
Я весну нашу кличу в тиші.
Обірвався політ,
Назавжди біль залишила слід.

Знову осінь ворожить собі,
Листопадом усе огортає.
Та щасливим не бути мені,
Бо тебе вже зі мною немає.
Знаю, більше нема вороття,
В казку ту, що любов обіцяла.
Я без тебе збудую життя,
Щоби знову душа заспівала.