Віталій Орловський - Смерть спить зі мною

Смерть спить зі мною в одному ліжку,
П‘є чай із моєї чашки.
Смерть носить бушлат і коротку стрижку,
Лаштує по хаті розтяжки.
Смерть всмоктує кров і пускає відрижки,
Вкладає життя в каталажку,
Нервово міняє зимові покришки,
Маршрут прокладає у рашку.

Смерть пише рапорт, як довгу книжку,
В горлянку вливає бражку.
Смерть берці зрешечує на босоніжки,
Заляпує мозком фуражку.
Смерть ставить на чорне життя, мов фішку.
Бог дихає з неба важко.
І жити лишається зовсім трішки,
І дрони летять із рашки…