Павло Табаков - Вона не знає молитви

Вона не знає молитви,
Просто ворушить губами.
І сіється сніг чи порох
На вії, мокрі від сліз.

Просто їй хочеться жити
Поміж людьми й голубами,
Коли на екрані титри
І світ іде під укіс.

Вона промовляє: “Боже…”.
А далі - слова змішались.
Бог же найкраще знає
Тих кілька класичних фраз.