Віталій Орловський - Сироти

Таксист не питає зайвого,
Я вдячний йому за те.
Здається, колись я знав його,
Та спогад війна краде…

Батьківське містечко злякано
У вікна таксі глядить,
Ховає лице заплакане,
Міцним табаком димить.

Солдату ходити боляче
По рідним своїм місцям,
Бо школа тепер - бомбосховище,
Немає дитинства там.
Знайомі двори покинуті,
Мов сироти, сплять брудні.
Хоч мачуха їхня присмерті,
Немає кінця війні…