Гаррі Шульц - Лишаюся тут

Мам, пишу тобі знов, мої іще сплять,
Я ж без тями чекаю світання, де сяє промінь з Азову.
Коли тверда рука зростеться зі зброєю і я вигризу змогу
Дати їм відсіч, без докору, страху та сорому.
Ма, я знаю за що я стою тут і хто криє поряд,
Просто неба, здіймаючи меч, рушає до бою ватага нескорених.