Grayshapes - Повінь

Вже немає слів
Згасли промені
Час розтанув у шепоті

Я хотів би забути твій образ
Та він приходить зненацька
Весняною повінню

Безжальний грім, що приносить втрати
Складає слова у рядки темні
Доки стежка ще кригою вкрита
Моє сонце згорає в небесній блакиті

Якщо це не назавжди
Бо усе минає
Чи стануть наші голоси
Вогнем що не згасає

Я хотів би повернутися
Відлига манить до берегів

Я хотів би згадати твій образ
Та повінь змиває усе навкруги