MaizheRazom - Над рікою іва плаче тихо

Ти пішла, і світ погас без тебе,
Небо вкрилось попелом жалю.
Я шукаю промінь твого неба,
І в думках про тебе я не сплю.
Все цвіло — тепер спить під дощами,
Лиш ріка шепоче про любов.
Я живу між спогадами й снами,
Де ще чути твій далекий зов.
Над рікою іва плаче тихо,
Наче знає — все пройшло давно.
Тільки серце ще тебе тримає,
І в мені твій образ не згасає.
Ранок знов малює тіні в небі,
Сонце гріє спогади малі.
Я іду, та думаю про тебе,
І лунає крок твій у землі.
Все мине — і смуток, і чекання,
Та не згасне світло тих розмов.
Я прощу усе без запитання,
Бо кохання кличе знов і знов.
Якщо доля знов нас роз’єднала,
Хай вітри несуть мої слова.
Все, що було — не зникло марно,
Бо любов завжди жива.
Над рікою іва плаче тихо,
Наче знає — все пройшло давно.
Тільки серце ще тебе тримає,
І в мені твій образ не згасає.
Над рікою іва плаче тихо,
Наче знає — все пройшло давно…
Тільки серце ще тебе тримає,
Та в очах моїх твій вогник сяє.